Oпубликoвaнo: 2020-02-26 09:00:54

Для зaпуску e-гривні вжe всe гoтoвo, aлe в Нaцбaнку зізнaються — існують пeвні ризики, a впрoвaджeння цифрової валюти потребуватиме значних коштів з бюджету.

Поки 80% центробанків світу, згідно із даними Банку міжнародних розрахунків, розглядають сьогодні можливості і варіанти запуску власних цифрових валют (ЦВ), український Нацбанк готовий до запуску е-гривні. Однак запуск вимагатиме чималих коштів. Про це, як повідомляє кореспондент Delo.ua йшла мова на конференції «Цифрові валюти центральних банків: нові можливості для платежів».

Аналізувати концепцію цифрових валют (ЦВ) Національний банк України (НБУ) почав іще у 2016 році. Про це розповів начальник відділу інноваційних проектів департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Роман Гартінгер. А вже в 2018 році НБУ у співпраці із технологічними компаніями запустив пілотний проект.

У межах випробовування технології блокчейн-платформи «Е-гривня» в обіг було випущено обмежену кількість е-гривні (в еквіваленті 5 443 грн), операції з використанням якої проходили тестування у продуктивному середовищі.

Що вже може е-гривня
Участь у тестуванні взяли представники 8 департаментів НБУ і представники компаній — учасників платіжного ринку, які мали можливість:

➡️ встановити мобільні додатки е-гаманців на свої ґаджети з операційними системами Android або iOS;

➡️ поповнити е-гаманці безготівковим способом з використанням карток НПС «ПРОСТІР» через спеціалізований віртуальний термінал, інтегрований з платформою;

➡️ здійснювати перекази е-гривні між гаманцями (Р2Р перекази);

➡️ проводити торговельні операції (зокрема, поповнювати е-гривнею баланс мобільного телефону — участь у проекті брав оператор LifeCell);

➡️ здійснювати благодійні внески на допомогу воїнам Операції об»єднаних сил;

➡️ обмінювати е-гривні на безготівкові кошти, використовуючи картки НПС «ПРОСТІР».

Навіщо центробанкам е-валюта та які є ризики
Бажання центробанків випускати власні цифрові валюти — це, по суті, спроба утримати свою провідну роль в платіжній системі.

«Використання готівки в багатьох країнах, у тому числі і в Україні, скорочується. Дякуючи фінтеху з»являється все більше способів здійснення електронних платежів без використання платіжних карток і банківських послуг. Та й друга хвиля створення криптоактивів — цього разу стейблкоінів — приватними гравцями, не дає державним регуляторам перепочити. В таких умовах центробанкам доводиться шукати шляхи, як утримати свою провідну роль в платіжній системі, забезпечуючи доступ населення до грошей центробанку, та водночас не стати на заваді розвитку інновацій у фінансовому секторі», — зазначив у ході конференції голова НБУ Яків Смолій.

Останнім попередженням для центробанків Чарльз Кан із університету Іллінойсу (США) назвав запуск криптовалюти Libra, яку Facebook анонсував ще у 2018 році і датою релізу був названий 2020 рік. «Нові системи криптовалют ставлять під загрозу роль центробанків», — зазначив він.

Ранковим «будильником» для центробанків вважає Libra і представник нідерландського банку Гарро Бовен. «Якщо центробанки проігнорують цей дзвіночок — вони програють», — зазначив він.

Основною причиною запровадження цифрової валюти у Нідерландах   Гарро Бовен називає найнижчий рівень використання готівки у ЄС.

Досвід пілотного проекту НБУ із запуску е-гривні Чарльз Кан назвав важливим не тільки для України, але й для інших країн світу, в першу чергу з точки зору того, що він показав — впровадження цифрових валют центральними банками є можливим і реальним.

Самі способи використання цифрових валют, на думку Чарльза Кана, центробанки мають дозволити розробляти приватному сектору. «Цифрові валюти — це потяг. Приватний сектор має надати їм рейси», — зазначив він.

За прогнозами Смолія впродовж найближчих трьох років кожен десятий центробанк у світі уже випустить власну цифрову валюту для користування широким загалом.

Запуском першої е-валюти банком Фінляндії похвалився представник фінського регулятора Алексі Грим. «Наша е-валюта уже доступна для використання всім. На сьогодні нею користуються 20 тисяч закладів», — зазначив він.

Про намір центробанку Швеції запустити уже влітку цього року пілотний проект e-krona в ході конференції заявив представник ЦБ Бйорн Сегендорф.

За його словами, у Швеції за останні 10 років попит на готівку скоротився вдвічі, 40% наших громадян взагалі ніколи не використовували готівку. Попри це Бйорн Сегендорф називає готівку останнім редутом захисту. «У випадку, якщо так станеться, що уся система електронних розрахунків розвалиться, готівка залишиться готівкою і вона спрацює», — зазначив він.

Про те, що блокчейн та інші різновиди технології розподілених реєстрів, а також інші платформи, що можуть бути використані центробанками, ще надто недосконалі, говорить і Яків Смолій. «Сьогоднішні технології не застраховані від збоїв, наприклад, у роботі системи чи відсутності доступу до інтернету», — зазначив він.

Перерозподіл грошових потоків
Із введенням ЦВ центробанки можуть вступити у певного роду конкуренцію   із комерційними банками і, по суті, «перевернути з ніг на голову» усю банківську систему.  

«Цифрова валюта центробанку для широкого загалу потенційно може повністю змінити ландшафт банківської системи. Для населення це фактично — ніби мати рахунок безпосередньо в центробанку. Відтак, банківська система може перестати бути головним фінансовим посередником, якщо більша частина населення перейде на використання цифрової валюти центробанку замість готівки та банківських рахунків», — зазначив Яків Смолій.

З іншої боку, у тому, що за умови несприятливих сценаріїв гроші клієнтів можуть перетікати з їхніх банківських рахунків у цифрові валюти центральних банків, голова НБУ бачить певні ризики для фінансової стабільності. «Потенційно це може створити проблеми для банку з ліквідністю або для стійкості банківської системи загалом», — каже Смолій.

Водночас, такий сценарій розвитку подій, з точки зору очільника НБУ, на рівень інфляції в країні суттєво не вплине, так як цифрову валюту емітуватиме центробанк, який і буде контролювати весь процес.

Загалом же перевагами е-гривні в НБУ називають:
➡️ простоту використання;

➡️ безпеку (погашення і розрахунки гарантуються Нацбанком);

➡️ швидке отримання статусу користувача;

➡️ швидкість розрахунків.

Варто зазначити, що НБУ сьогодні розглядає можливість впровадження е-гривні на платіжному ринку України у двох варіантах: централізована модель   і децентралізована.

Централізована модель — передбачає, що емітентом е-гривні є НБУ. Е-гаманці обліковуються у єдиному централізованому реєстрі платформи, власником і оператором якої одноосібно є центробанк. Рішення про включення будь-якої операції до реєстру (валідація операції) приймається виключно на інформаційних ресурсах НБУ. Інші банки і небанківські фінансові установи відповідно до такої схеми є агентами з розрахунків та розповсюдження е-гривні, забезпечують доступ користувачів до платформи через свої інтернет-ресурси, надають клієнтам інші сервіси: захищене зберігання ключів, надання додатків для мобільних пристроїв, зручне надання інформації про операції клієнтів тощо. Погашення і розрахунки гарантуються центробанком. Гаманці з е-гривнею можуть бути як ідентифікованими, так і анонімними, що може впливати на розмір лімітів за операціями з е-гривнею порівняно з лімітами за операціями з використанням електронних грошей.

Децентралізована модель — банкам і небанківським фінансовим установам надається право випуску е-гривні під контролем центробанку. Е-гаманці клієнтів, торговців, агентів ведуться децентралізовано — окремо в інформаційних системах кожного з емітентів. НБУ забезпечує можливість використання е-гривні одного емітента в мережах торговців та/або агентів із розрахунків інших емітентів та розрахунки за операціями в е-гривні між емітентами. Емітенти у своїх системах обслуговування е-гривні можуть підтримувати як модель без ідентифікації користувачів е-гривні, так і з частковою/повною ідентифікацією користувачів.

Що далі
Зараз, за словами Романа Гантігнгера, НБУ працює над створенням бізнес-моделі, яка враховуватиме інтереси всіх учасників: фізичних осіб, торговців, агентів із розповсюдження та розрахунків, банків тощо та стимулюватиме до розвитку і використання запропонованого ринку інноваційного інструменту.
Водночас, у НБУ зазначають, що упровадження е-гривні потребуватиме значних інвестицій на створення та розвиток в Україні відповідної роздрібної платіжної інфраструктури, зокрема інтеграцію з інфраструктурою, яка існує в Україні зараз.

Довідково. За визначенням Європейського центрального банку, цифрова валюта центрального банку — цифрова форма фіатних грошей, яка є загальнодоступною, випускається державою і має статус законного платіжного засобу.

НАДІЯ МИХАЛЬЧУК

Инф. delo.ua

Внимание!!! При перепечатке материалов с E-FINANCE.COM.UA активная ссылка (не закрытая в теги noindex или nofollow, а именно открытая!!!) на портал «Финансовые новости E-FINANCE.COM.UA» обязательна.