Oпубликoвaнo: 2018-07-17 14:27:15

Нeщoдaвнo Міжнaрoднa фінaнсoвa кoрпoрaція (IFC, Групa Світoвoгo Бaнку) прoвeлa зaxід, присвячeний oпaнувaнню прoцeдури примусoвoгo викoнaння aгрaрниx рoзписoк. Він відбувся зa учaсті прeдстaвників Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства юстиції, компаній-партнерів, нотаріусів, державних і приватних виконавців, які безпосередньо працюють з новим інструментом. В тестовому режимі учасники зустрічі опрацьовували технологію повернення позик за умови, якщо сільгоспвиробники відмовляються від виконання своїх зобов’язань за аграрними розписками.

Новий інструмент кредитування малих та середніх сільгоспвиробників називають унікальним за багатьма параметрами. Але один із них справді є особливим: за неповні п’ять років, впродовж яких аграрні розписки впроваджуються в нашій країні, не було жодного випадку дефолту за ними. Аграрії вчасно і повною мірою розраховувалися з кредиторами, які надавали їм позики матеріально-технічними та фінансовими ресурсами.
Це досить красномовний факт, оскільки станом на 16 липня поточного року вже оформлено 638 аграрних розписок на загальну суму понад 4 млрд. гривень.
Хелен Фейрлемб, яка з початку червня очолює Проект IFC «Аграрні розписки в Україні», зазначила з цього приводу:
— Найбільше досягнення справді полягає в тому, що маємо не лише велику кількість аграрних розписок, але й відсутність дефолту. Сільське господарство та фермери в цьому питанні просто чудові!
Особливих темпів поширення новий інструмент набув уже цього року, коли почав впроваджуватися по всій Україні. За інформацією керівника Програми IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» Лії Сороки, на сьогодні з аграрними розписками працюють сільгоспвиробники всіх областей. Завдяки отриманим кредитам, крім основних зернових і олійних культур, таких як пшениця, ячмінь, соняшник, ріпак, соя, вирощується й чимало нішевих. А нещодавно розписки зайшли і в тваринництво.
— Я думаю, це буде хороший приклад для решти світу, який цікавиться можливостями аграрних розписок, — наголосила Лія Сорока.
Активне поширення нового інструменту позитивно оцінюють усі без винятку учасники цього ринку. Водночас вони припускають, що долучення до аграрних розписок великої кількості сільгоспвиробників може створити ситуацію, коли хтось із них уникатиме виконання своїх зобов’язань перед кредиторами. І останні мусять знати, як діяти у форс-мажорних обставинах з тим, щоб повернути надані аграріям позики.
— Найбільша фішка для кредиторів і для контролерів, фінансистів, для комерсантів, які хочуть продати, а відтак отримати гроші, — це стягнення, — сказала Хелен Фейрлемб. – Наше завдання сьогодні – спільно протестувати цей процес і подивитися, як він краще працюватиме.
Під час заходу наголошувалося, що процедура примусового стягнення за аграрною розпискою є доволі простою. Перше, що може зробити кредитор вже наступного дня після невиконання сільгоспвиробником своїх зобов’язань, це звернутися до нотаріуса за виконавчим написом. 
Не обов’язково звертатися до нотаріуса, який посвідчив цю аграрну розписку. Головне, щоб він мав право працювати з цим інструментом. За заявою кредитора виконавче провадження відкривається негайно – протягом одного дня.
Впродовж семи днів з дати відкриття провадження виконавець має забезпечити передачу предмету застави. За товарною аграрною розпискою він знаходить врожай і передає його кредитору. А за фінансовою вчиняє ще й додаткові дії: після знаходження врожаю оцінює і продає його, тож відповідно повертає борг грошима.
Організатори заходу привернули увагу й до того, що кредитори можуть скористатися послугами як державних виконавців, так і приватних. Щоправда, в Україні сьогодні  нараховується  лише близько 80 приватних виконавців. А за підрахунками різних експертів їх потрібно мати від кількох сотень до кількох тисяч.
Така незначна чисельність приватних виконавців обумовлена об’єктивною причиною: цей інститут в Україні з’явився лише нещодавно. Однак лише впродовж вересня-грудня 2017 року ними було здійснено 223 виконавчих провадження, завдяки яким стягнуто понад 50,7 млн. гривень.
Щодо державних виконавців діє територіальна та майнова юрисдикція. Районні відділення Держаної виконавчої служби (ДВС) приймають заяви, якщо сума боргу не перевищує 10 млн. гривень. Якщо ж вона коливається в межах 10-20 млн. гривень, то доведеться йти до відповідного відділу примусового виконання рішень Територіального відділу юстиції. Іншими словами, це обласні Головні територіальні управління юстиції, обласні ДВС. Якщо ж борг перевищує 20 млн. гривень, то заяву потрібно подавати, виконавче провадження відкривати і в подальшому здійснювати Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби.
Робота з приватними виконавцями в цьому плані є дещо простішою. Вони приймають усі документи незалежно від розміру заборгованості в межах виконавчого округу. По суті це є область, в якій проживає боржник або розташоване його майно.
Щоправда, на приватних виконавців поширюється певне обмеження: впродовж першого року своєї діяльності вони можуть працювати зі справами, сума заборгованості за якими не перевищує 20 млн. гривень. Але з наступного року роботи це обмеження з них знімається.
Ще на одну унікальність аграрних розписок звернули увагу учасники заходу. Вони підкреслили, що пакет документів, на підставі яких відкривається виконавче провадження, є мінімальним. Йдеться про заяву стягувача, квитанцію про сплату ним авансового внеску у розмірі 2% від суми стягнення. І, звичайно ж, подається нотаріальний напис, який підшивається до аграрної розписки.
Під час заходу виникло й питання, в яких випадках спрацьовує опція арешту заборгованого врожаю. З’ясувалося, що вона включається лише при роботі з фінансовою аграрною розпискою. Бо тут важливо не просто знайти врожай, але й визначити його обсяг, якість, оцінити належним чином і реалізувати його на публічних торгах. Все це потребує додаткового часу і залучення додаткових експертів. На той період, поки вони працюють, урожай перебуває під арештом.
З товарною аграрною розпискою в цьому сенсі діяти набагато простіше. Вона  передбачає розрахунок сільськогосподарською продукцією, і потому, як буде знайдена, вона повертатиметься кредитору. Відтак розрахунок із ним прискорюється.
Учасники заходу обговорили й особливості залучення третіх осіб, до послуг яких доводиться звертатися у випадку спірних питань під час примусового виконання аграрних розписок між кредитором і сільгоспвиробником. Такі спірні питання, зокрема, можуть стосуватися якості та кількості заборгованого врожаю, його можливої вартості, і часто вирішуються саме за допомогою експертів. Серед третіх осіб, з якими працюють виконавці, можуть бути представники експертних установ, оцінщики, а за потреби — правоохоронці.
Нинішній захід став уже другим, який IFC присвячує процедурі примусового виконання аграрних розписок. Попередній відбувся ще торік. Нинішній також зібрав широку аудиторію фахівців, які представляли різні регіони України. Всі без винятку наголошували на вагомості такої зустрічі і підкреслювали – ліпше до небажаних сценаріїв готуватися заздалегідь і на теоретичному рівні, ніж стикатися з ними на практиці і не знати, як чинити.
— Сьогоднішнє тестування виявилося дуже цікавим і повчальним, — сказала Лія Сорока. – Ми побачили, що і як працює, а що треба вдосконалити, щоб аграрні розписки були сильнішими в Україні.

Микола ЛУГОВИЙ,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»

Внимание!!! При перепечатке материалов с E-FINANCE.COM.UA активная ссылка (не закрытая в теги noindex или nofollow, а именно открытая!!!) на портал «Финансовые новости E-FINANCE.COM.UA» обязательна.

Рекомендую ознакомится https://spravka-company.biz/minsk/